Мандрівки (Тема Аркадия на украинском языке для тех, кто его понимает)

[Аркадій]

Ну так як фотоапарати ми витягали майже синхронно і фоткали одне й те саме, то викладу лише декілька фоток, що мають певні відмінності. Такби мовити, для більш широкого спектру вражень:





А це наша стара знайома красунечка. Ще й вагітна



А ось "універсальний солдат"

[Аркадій]

Нажаль, нажаль, нажаль, але не всі мандрівки бувають вдалими. Ось і в мене буває, а ви уявіть. Одноденна вилазка тривала лише 10 годин при пекельній температурі. Але хіба нас лякає пекельна спека?  І за весь цей час ось абсолютно все, що вдалось побачити і ще й не зловити.



А буває сподіваєшся побачити дивовижні краєвиди, а замість того:





А буває, що замість цікавих тварин знаходиш лише щось таке:

[dimsel]

Аркадий, спасибо за тему!  Очень красочная и дополненная комментариями на вашем родном языке. Как на Украине побывала. Спасибо!!! 

[Аркадій]

Нещодавно була здійснена експедиція в так би мовити ”Дике поле” про яку я зараз і розповім...
Уявіть: рано-вранці був такий туман, що коли його побачив не повірив в те, що вже прокинувся (здається, що навколо суцільна порожнеча, „безодня”). Дістався до місця призначення і перше на що звернув увагу це було сонячне проміння!!! Воно нагадувало золоті нитки, що стирчали з землі і не давали можливості улетіти хмарам. Ось йдеш ти, а на траві не роса, а така кількість води, що після двадцяти хвилин мандрівки здається, що встав в калюжу (аж по самі коліна). Ну зрозуміло, що в зміїних укриттях при такій вологості змій не було, але це не головне.



Там неймовірні краєвиди і відчуваєш себе насправді ВІЛЬНИМ!!!



Свіжий, сильний вітер дме тобі в обличчя і якось забуваєш про всі проблеми та незгоди. Є лише ти і степ!



Дивишся на лінію горизонту, а там ні смітників ні хат: нічогісінько.







Там є справжнісінькі оазиси: струмки та озерця, а навколо їх—краса й дивовижа!









Зараз завантажу другу порцію фотографій.

[Hierophis]

Ця вилазка була дуже цікавою та заповненою низкою дуже різноманітних вражень від ландшафтів та різних подій які відбувалися у час ціеї подорожи! З ранку було таке враження що нещодавно була злива- усе було вологим, та було доволі прохолодно, тому дихати було не важко при такій вологості повітря. Так як ми вирішили у цей раз йти доволі далеко, то не дуже старанно шукали полозів, да і не було іх при такій вологости в укриттях, тому пішли одразу в далекі далі.
На шляху нам зустрічалися зграї аістів, спражні чабани з отрами корів та овець, страусіна ферма та загін для коней, штучні степові водойми у степу для тварин та цілий оазис з потужним струмком та дивовижними камьянистими балками.
А ще ми бачіли дивовижну будівлю оточену садом з калірованих абрикосів, де зараз мешкають... лише ропухи та велечезна кількість різноманітних полозів.
Треба сказати що було доволі спекотно, та води нам майже не вистачило.

[Hierophis]

...

[Аркадій]

Ось ще був струмок-оаза (довжелезний!). В нього навіть своя долина є.
















Приємно, що серед „Дикого степу” є купа смачної їжі. Шовковиця, взагалі, росте усюди, але там якось більше акцентуєш на це увагу. Просто стоїш в її затінку і їси. А скільки ж там абрикосів! І дичка і не дичка: на будь-який смак. Але ж які вони там смачні...
Ну й не можна забувати про те, що йдеш, а навколо звичайні ящірки бігають (гарненькі):



А так там при нормальній погоді всього багато. Там є безліч жовтобрюхів, сарматів, жаб, ропух, водяних вужів. А ще там є звичайні вужі, степові гадюки. А найфартовіші герпетологи зустрічали там більш рідкісні види наших змій!
А в певній ділянці там справжня „буфоляндія”. Зелених ропух ну дуже й дуже багато. Ось підіймаєш ти каменюку, а під нею 5, 6, 7... особин. І таке на не малій ділянці суходолу.

[Санчо]

Очень интересная тема! Интересно и поглядеть, и почитать!
Аркадій, большое спасибо!

[Hierophis]

А ось ще декілька знімків з такої собі майже імпровізованої розвідкі, нажаль дуже багато пройти не війшло через неаби яку спеку, але декілька дуже цікавих ділянок було знайдено!
Судячі з даних метеостанціі Тмакс була десь +30С, але все одно після обіду було так спекотно, що навіть ящіркі і ящуркі бігали дуже рідко та там де був затинок, тому герпетологічна частина подорожі тривала мабуть до 10ї години, а потім вже були мрії та сподівання на щось, та огляд місцевих шовковиць
Але герпетологічна частина була дуже цікавою- знайшли гадюку що має дивне забарвлення, бачили жовточеревого полоза, водяного вужа та рідкісних у деякіх місцях змій- звичайних вужів Ще знайшли дуже дивне своріння з чорною дірою у середені

[Аркадій]

Хочу поділитися враженнями. По-перше не забувайте перевіряти зарядку фотоапарата перед експедицією!
А далі абстрагуйтеся від навколишнього і уявляйте (зараз). Йдеш "чистим полем", а навколо дуже рідкісті змії, ще й в таких кількостях, що хоч відрами збирай.Ось собі зловив змію--піди зїш ягідку , зїв ягідку--піди злови плазуна (гармонія). Дивно, але отримуєш якесь дивне  психологічне задоволення від ловлі отруйних рептилій, які намагаються тебе вбити.  А мало не від кожного випаду гадюки степової в твою сторону, в кров викидається така приємна доза ендорфіну і напевно адреналіну, що аж "кайфуєш".
А ще йдеш, а дичина просто усюди. Фазани, качки, куріпки, зайці... І всі так близенько, що хоч руками  хапай. А як там цього добра багато! Навіть риючись в біотопах-смітниках відчуваєш себе не волоцюгою, а мисливцем-шукачем... Задоволення.