А, згадав, я ще грибів надибав дуже багато


Перша сотня вужів щось чи то приспала мою увагу чи то я після зими розслабився, але було ось таке: підійшов до величезного місця зимівлі, сиджу й дивлюсь, як вужі повзають, а тут в 10 см від моєї голови жовтобрюх десь 80 см в довжину

Воно хотіло схопити мене, але вийшло навпаки

АЛЕ Ж

Думаю, що не ставив я собі за мету, полоза спіймати сьогодні, тож не хочеться щоб воно мене кусало. Схопив я його і навіть підняв над землею, щоб він нікуди не вструмив голову і все одно він від мене дурного втік

Я ж думаю собі, візьму я його краще біля клоаки, бо так вхопив прям біля голови. Поклав його щоб він трошки відповз, а я думаю: "Якраз буде зручно біля хвоста узяти". НЕ РОБІТЬ ТАК!!! Краще хай кусає

Полоз як дременув! А я за ним, в печеру, по горі каміння, що ніби лавина покотилось разом зі мною, роблю ривок, щоб хоч за хвіст ухопити, а не вистачає пару см. Навколо пилюка здійнялась, валуни котяться, ще й враження ніби стеля зараз завалиться (а це все просто на височенній швидкості). Ще й в печері темно, словом втік він від мене, але так "зачепив цим за нутро" (затролив), що я аж завівся. Й одразу у вилазки зявилась мета: "Спіймати жовтобрюха!" Щось я від того випадку аж в раш увійшов і як давай шукати полоза... Бігав, шукав, виклався на 1005, але спіймав! Особина з довжиною тіла 46 см, хвіст--16 і 201 "вентр"


Я його прям з щілини в камінні вирвав (але не хвилюйтесь, я його не пошкодив). Він мене десь з 4 м помітив і почав тікати, але я все ж встиг добігти


