Тут не так давно організував вельми цікаву вилазку в плавні і ось якраз про них я розповім.
Нижньодніпровські плавні—унікальна і неповторна ділянка дикої природи. Розташовані вони на теренах Херсонщини. Більшість вже звикла, що якщо в Україні йдеться мова про недоторкані ділянки дикої природи то це якісь мізерні клаптики! Яскравими прикладами є навіть певні заповідники: Еланецький степ, Дніпровсько-Орільський. Це сумно. Але ж, пані та панове,
Не все так погано! Ось хоча б наші плавні—за най песимістичними підрахунками, загальною площею 50 тис. га та довжиною близько 120 км! А так, ці плавні суттєво більші! Як мінімум, збереглися 71 вид тварин та 32 види рослин, які включені до Європейського та Світового Червоного списку МСОП та Червоної книги України, і 12 рідкісних типів рослинності, які занесені до Зеленої книги України. Словом, місцина неймовірна і вражаюча.
Ось, відвідав одну ділянку, що відрізняється від багатьох інших дуже великою кількістю дерев. На фотках воно чимось нагадує справжні ліси на півночі України, але в реальності відчуття, ніби це болото з якого стирчить купа дерев. Такі собі джунглі


Ось доволі показовий, як для цієї ділянки об’єкт:

Візуально—брудна калюжа, ще й малоймовірно, що воно глибоке. А якщо туди встати, то від здивування аж очі на лоба лізуть! Вилізти чи хоч витягти звідти ногу дуже важко, а якщо впасти, то взагалі кінець

Зараз сильна посуха, тому, мабуть воно об мілішало якось, бо зазвичай саме ця штука більш „повноводна”. І такі капкани в плавнях дуже різноманітні, а на певних ділянках ще й чисельні та щільно розташовані.
Коли йдеш, то перед очима, в основному, ось такий пейзаж:

Ще й дряпається майже все навколо; трапляються великі хащі кропиви, але все ж там дуже гарно.

На теренах Наддніпрянщини здавна з очерету робили хати, паркани і т.д. та взагалі це дуже багатофункціональний матеріал, що добре горить в сухому стані й добре тримає тепло. Так ось, очерет в плавнях дуже добре тримає тепло, тому там дуже спекотно. А ще й воно ж усе з води росте, тому й вологість там зашкалює, а разом ці 2 фактори просто вбивчі (особливо коли температура повітря в затінку вища за 35 градусів).


Ось уявіть: йдеш собі, а дихати майже неможливо. Рухаєшся повільно, щоб не подряпатись і не перечепитись, а мул прям таки затягує і гальмує.

Ще й дуже напружує одноманітна картинка перед очима: очерет, очерет, гілки, знову очерет. Складається враження, що воно нескінченне!

Коротше кажучи, чудово
