Ось
Так, нерест зараз йде на повну! Вчора он слухали вокалізацію квакш, кумок, зелених жаб, землянок...
Але чути це одне, а побачити чи спіймати тих земноводних—зовсім інше
Самі по фотках бачите, що не дуже давно пожеж було повно. Та й вчора ми своїми очима пожежу бачили
Бачили повно дичини: зайця й силу силенну качок.
Шукаючи амфібій, не промочити ноги нам не вдалося, але це дрібниця
Йдеш лісом, а по галявинах з ще низькою травою звичайні вужі повзають та бігають молоді прудкі ящірки. Хоча погода була не найкраща, тож і тих і тих було не дуже то і багато.
Зрозуміло, що знайшли водяного вужа, проте не простого, а з однією з найяскравіших варіацій забарвлення. Прям коштовність.
Звичайно не дуже приємно ходити по згарищу, але воно майже всюди. Очерет горів масово, а ми ще й бачили двічі, як поле горить
Що цікаво, по галявинах бігають лише малі ящірки, всі дорослі сидять в заростях очерету і тікають лише туди
Приємно те що зараз ходиш, ходиш, а пити зовсім не хочеться, та й загалом погода сприяє. Втомитись при такій погоді важко, але під кінець походу пішов дощ. А так, ще бачили купу хижих птахів
Шукали, шукали... Довго шукали. Багато разів чули вокалізацію, але навіть побачити її авторів не вдавалося. І нарешті ось:
Що не видно? Та видно там усе! Уважніше, ще уважніше... Ну якщо вже зовсім не виходить помітити, то:
А ще було...
В воді щось ворушилось, подумали, що то п’явка. А ні! Витягли—черв яга (хоча так як воно в воді постійно було, то точніше—цейлонський рибозмій), така собі безнога амфібія
Взяли, а воно ще й дива виробляти стало
