Якщо Дніпро це не те що велика, а велична ріка. Сіверський Донець можна назвати середньою річкою. То ось так виглядає одна з маленьких річок України (ще й дуже чиста).
Не зарегульована, не перекачана на зрошення, не перетворена на стічну канаву... Аж якось не звично.
Одразу вразило, що там повно різної дичини!! Може це якраз від того, що водоймище збереглося в своєму первозданному стані. Для орнітологів там точно рай.
Хоча, стосовно саме цієї річки, таі прилеглі до річки території дуже цікаві. Там дуже гарні біотопи плазунів та нерестилища амфібій.
Сама річка, навіть в пониззі не глибока, а за рахунок неймовірної прозорості води, навіть в її центрі видно дно.
Зрозуміло, що вздовж неї ще повно дикорослих фруктових дерев та кущів з їстівними плодами. Та й риби там багато (а рибалок ще більше).
А це ось берег річки і славнозвісний міст!
Збудований він в ХІХ столітті, як залізничний. Використовувався при зйомках фільму „Невловимі месники”.
Що приємно, так це те, що цей міст зараз слугує чудовим укриттям, місцем зимівлі і взагалі корисною штукою для багатьох плазунів.
Ще є там купа різних туристичних об’єктів. Але серед них усіх сильно вирізняється стародавня фортеця. Але, як на зло, під кінець вилазки сіли усі батарейки, тож я не маю фотографій фортеці
Заснована вона в 1491 році турками на місці генуезького замку. Складалася з цитаделі та укріпленого передмістя (зараз мало що з цього вціліло). Була одним з форпостів Османської імперії і на неї покладали великі надії в плані подальших завоювань. В 1492 році козаки з Києва та Чернігова приплили туди, так би мовити, поздоровкатись з сусідами. Але бусурмани потім швиденько відбудували напівзруйновану фортецю (я ж кажу османи на неї реально розраховували). У 1673 році кошовий Іван Сірко атакував це укріплення. Більшість джерел пише, що фортеця припинила своє існування наприкінці XVII ст.. у зв’язку з походами Мазепи. Багато досліджень тут провів Віктор Гошкевич (в сої часи це був дуже відомий дослідник).
Це стежка з бруківки, що там довша ніж в Херсоні (у нас такого трошки).
У 1992 році на честь наших козаків тут встановили ось цей монумент:
Мене він вразив до глибини душі. Фотка цього не може передати.
А ще, я там надибав трошки печер!!
Перша глибока, але влізти в неї можна лише на череві. Та й бруду, сміття на вході там багато. Хай спелеологи лізуть.
Зате друга—майже ростова, глибока, широка ще й має ряд розгалужень. Цікаво!
При всій повазі до місцевих скажу, що навряд про цю другу печеру знає багато людей. Просто вона в такому місці знаходиться, що адекватна людина за власним бажанням туди не полізе
