У мене тут клавіатура глючить, тому пишу лише зараз
Як бачите відвідав пустелю (відкрив польовий сезон). Там чудово і неповторно
Вражень ціла купа. Але то потім.
Розповідати що воно за пустеля, розміри її, характеристика... я не буду (нудно це).
о По периметру пустелька оточена щільним лісом, ніби парканом. Місцями доводилось мало не повзти, щоб пролізти кріз хащі. Але ліс цікавий: є і дубові насадження і соснові і просто якісь кулі і лози. Але основною метою було дістатись саме географічного центру пустелі, тож ліс ми прям проскочили. От воно йдеш лісом, дерева, галявини, гущавини і бачиш, що суцільний ліс закінчився. Далі йде зона де є і бархани піщані і дерева щільними окремими скупченнями. Ну потім
ЦЕНТРАЛЬНА ДІЛЯНКА.Ось запитаєте: "Чим вона чудова?" Щоб туди дійти, треба матиелике бажання і силу духу (тому туристів-алкашів там не було і не буде). Відповідно і сміття і явних слідів перебування людини там нема. Там можна подивитись на пустелю в її первозданному вигляді. Шановні, бачили б ви, як там виглядає міграція пісків--ДИВО!! фОТОАПАРАТ ЦЬОГО І БЛИЗЬКО НЕ ПЕРЕДаСТЬ. Буває здається, що величенький бархан прям повзе. Пустеля там ще
Як казав один: "Йшов в одну сторону через улоговину між двома барханчиками, а як повертався через ту саму місцевість--нема улоговини (піском засипало ще й швидко засипало!). Найпотужніше дме на вершинах барханів: майже здувало інколи. Бувало в деяких місцинках вітер так розганяє швиткість піщинок летючих, що при контакті з обличчям вони просто впиваються в шкіру, а гуде так, що сам себе не чуєш. Але це якщо сильний вітер підніметься. Біля центру і не лише там, постійно спостерігається перенесення пісочку вітром--як в пісні "срібною хвилею стелиться в полі ПІСОК" Йдеш а під ногами, ніби суцільне мурашине полчище біжить. Все рухається
А якщо "слово молвити захочеш", то за секунду буде повна ротяка піску. Хоча і так його всюди потім повно.
Мало не забув, ящурки вже вийшли з анабіозу (і малі і великі). Раз здалось, що навіть ящірку бачили, але не спіймали тому... Але всюди пишуть, що вони теж там є. Амфібії ще не нересяться (принаймні в пустельних сагах) Звичайного вужа було помітив. Гадюки... Як мені казали:"перше правило герпетології: бачив--спіймай" Я не спіймав і не сфоткав, тому не буду про це і казати. Але
На зворотньому шляху сіли батарейки. А ще додам, що по всій пустелі повно шматків від різних боєпрепасів (мін, авіабомб, гранат, лимонок, куль...) Є і такі які ще не вибухнули. Але воно лише збільшує кількість адреналіну і гарних вражень. Це сувеніри для туристів
Я цілеспмовано не акцентував увагу на фотографуванні всього цього, щоб не склалось хибне і не гарне враження. А ще!!! Це був би не я, якби не знайшов, а я знайшов: велику і цілу ручку старогрецької амфори, десь біля центру пустелі. Там купа птахів, комах, зайці бігають... Та й особливо приємно дивують САГИ, принаймні своїм і
